Досвід роботи (опис)

Зміст
              
І. Вступ
          1. Актуальність досвіду
          2. Перспективність досвіду 
          3. Провідна педагогічна ідея досвіду
          4. Практична значущість досвіду
          5. Теоретичне обґрунтування проблеми та наукова достовірність досвіду
ІІ. Основна аналітична частина
ІІІ. Висновки та рекомендації
ІV. Бібліографія

І. Вступ

Творче натхнення – людська потреба, в якій особистість знаходить щастя… Творча діяльність є для людини потребою, задоволення якої приносить найвищу насолоду.
                                                                                                  В.О.Сухомлинський

Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний  розвиток.
У нинішньому світі молодь повинна мати вміння надавати відповідний контекст новим ідеям і знанням, оцінювати сучасні знахідки та відкидати знецінену інформацію. Щоб добре орієнтуватись у великому потоці інформації, сучасна молодь повинна вміти застосувати ряд практичних умінь і навичок творчого практичного мислення.
В.О. Сухомлинський писав, що кожна дитина по-своєму талановита, має схильність до творчості. Але це бажання творити треба постійно стимулювати, відшукуючи методи, прийоми та форми роботи, які б сприяли розвитку пізнавальної активності дітей.
Метою досвіду є визначення ефективних форм, методів та прийомів, що сприяють формуванню креативної особистості.
Завдання: розгляд суті та ефективності застосування форм, методів та прийомів, що сприяють формуванню креативної особистості.

1.                Актуальність досвіду
Питання про те «як навчати?» особливо актуальне нині, оскільки школа повинна готувати своїх випускників до життя, до досягнення успіхів в ньому, до правильної поведінки в природі, суспільстві, державі, на виробництві. Навчання в школі повинне прищепити учням уміння ставити на початку своєї діяльності мету, знаходити раціональні шляхи її досягнення, добиватися успіхів в цій діяльності.
На сучасному етапі розвитку шкільної освіти вчитель дістав можливість практично орієнтуватися на творчий підхід до організації процесу навчання, вибирати методи викладання свого предмета.
Концепція сучасної креативної освіти відповідає  основним документам, що забезпечують діяльність освітньої галузі: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Національна доктрина розвитку освіти України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державні документи щодо реформування сучасної освіти [13;2].
Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти, «Держава повинна забезпечувати розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості» [2; 3].
2.                 Перспективність досвіду
В системі освіти творчі можливості, закладені у кожній людині природою, мають бути розвинені та педагогічно скориговані. Школа  повинна закласти підгрунтя розвитку творчого потенціалу особистості та визначити сталий напрямок цього процесу.
3.                Провідна педагогічна ідея досвіду
Провідна ідея досвіду полягає у створенні таких умов, в яких учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.
Такі якості можуть бути сформовані у процесі спеціально організованих педагогічних впливів в системі освіти, яка сама є креативною, прагне до творчого вирішення проблем через використання сучасних інноваційних технологій для досягнення визначеної мети.
4. Практична значущість досвіду
Досвід узагальнено описом, буклетом, презентацією; елементи досвіду опубліковано в збірнику "Актуальні тенденції викладання української літератури" (2013 р., м. Бердянськ); розглядався на районному МО, був використаний як доповідь на Першому регіональному семінарі "Актуальні тенденції викладання української літератури"; може бути використаний учителями української мови й літератури, класними керівниками.
5. Теоретичне обґрунтування проблеми  та наукова достовірність досвіду
Проблема, обрана мною, не нова. Піонером в області креативності вважають Дж.Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого мислення. Дослідження в галузі креативності проводили вітчизняні та зарубіжні вчені: С.Медник, Д.Богоявленська, М.Гнатко, В.Дружинін, В.Козменко, Е.Торренс, Ф.Бардон, Д. Харрінгтон, І.Бех, О.Запорожець, І.Зязюн, Г.Костюк, В.Роменець, С.Рубінштейн, О.Савченко, В.Сухомлинський, М.Холодна, Г.Айзенк, А.Алейніков, М.Бердяєв, Л.Виготський, В.Лернер, О.Моляко, А.Полякова, Я.Пономарьов, В.Рибалко, С.Сисоєва, Б.Юсов та інші [14; 2 ].
Однак, ця проблема вивчена недостатньо і потребує подальшого розроблення у зв’язку з практичним застосуванням її в педагогічній діяльності.


ІІ. Основна аналітична частина
Дуже важливо формувати в учнів  креативну компетентність – здатність до розв’язання будь-якої  навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв’язання навчальних завдань. Учитель повинен збагачувати практичний та теоретичний досвід дитини; надавати їй можливість самовизначатися, проявляти творчу ініціативу, здійснювати самостійний  вибір; підтримувати прагнення робити по-своєму, відходити від заданого шаблону, зразку, стандарту, варіювати зміст та форму виконання завдання, приймати власні рішення; спонукати до дослідження та експериментування; формувати потребу в нових враженнях; схвалювати спроби учня діяти самостійно, конструктивно, проявляти допитливість, сміливість, гнучкість, визначеність позиції.
Креативне навчання – це процес постійної співпраці вчителя та учня, який має характерну рису: навчальний процес зливається з життям, із рішенням реальних творчих задач.
Креативність ми розглядаємо як нестандартність у виявленні творчого потенціалу. Розвиток креативного мислення учнів залежить від їхніх естетичних смаків, інтелектуального потенціалу, що частково дається їм від народження. Але навчити учнів мислити індивідуально, нестандартно цілком можливо.
Учені вважають, що саме ігри, моделювання, розв’язування прикладних та винахідницьких задач, самостійна робота, дослідно-експериментальна діяльність, участь у семінарах і диспутах, робота над проектами сприяють формуванню креативної особистості.
У своїй роботі спираюся на інтерактивні методи (робота в парах, групах); використовую дослідницький метод (старша школа), частково – пошуковий (основна школа); пояснювально – ілюстративний (на етапі підготовки дослідження).
У кожній навчальній темі  намагаюся створити умови для креативної діяльності. 
На своїх уроках використовую метод гри, бо саме вона розвиває творчі здібності учнів. В.О.Сухомлинський говорив: «Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишнє».
Для реалізації своєї проблеми на уроках мови й літератури використовую такі різновиди ігор:
-  асоціативні ігри (ігри на розвиток уяви);
- вікторини, кросворди;
- ігри під час вивчення біографій письменників;
- сценічні імпровізації;
- творчі ігри .
У 5 – 6 класах надаю перевагу таким іграм: завдання-жарти, «Гра слів», «Доберіть слова».
На уроках розвитку мовлення діти люблять складати сенкани. Складання сенкану (неримованого вірша з п’яти рядків) спонукає учнів до розмірковування над темою, вираження власної думки. Такий вид роботи вважаю доцільним використовувати у 5 – 7 класах.
Літературні ігри стимулюють і заохочують учнів до самостійної роботи. Наприклад, щоб розв’язати кросворд, потрібно працювати з книгами, словниками, іншими джерелами.
Розвиває творче мислення, збагачує уяву учнів на уроках української літератури творча гра «Перетворення літературного жанру». Цей прийом використовую у  5 – 7 класах. Наприклад,  поезію Л.Глібова «Квіткове весілля»  (5 клас) перетворили в казку.
На уроках літератури у старших класах вважаю ефективним прийом «Інтерв’ю з письменником». Виконуючи цю роботу, учні вчаться мислити,  висловлювати свої думки, створювати власні висловлювання, ставити доречні запитання, давати на них відповіді.
Під час вивчення драматичних творів надаю перевагу сценічній імпровізації. Під час такої діяльності розвиваються літературні, артистичні здібності учнів. Вони не тільки повинні знати зміст твору, а ще й уміти поставити себе на місце персонажа. При цьому діти вчаться передавати емоції, почуття, притаманні героям. Цей прийом ми використовували при вивченні творів «Фарбований Лис», «Наталка Полтавка», «Давня казка», «Бояриня», «Сто тисяч», «Хазяїн» та ін.
Також  на уроках використовую асоціативний метод. Наприклад, щоб скласти загадку, учень повинен вміти зіставляти життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності. Тут потрібні не лише знання, а спостережливість, кмітливість, уміння побачити спільні ознаки в різних предметах, явищах, у конкретному та абстрактному. В основі загадок лежить перенесення ознак одного предмета чи явища на інші за подібністю, схожістю чи асоціацією. Ми звертаємося до найближчих до нас предметів, явищ; шукаємо спільні ознаки (колір, розмір, форма, функції та ін.); складаємо загадки.
Учні 9 класу працюють над створенням курйозних віршів.
На мою думку, формуванню креативної особистості  сприяє науково-дослідницький метод. Так учні старшої ланки досліджують різні мовні явища шляхом  поглибленого вивчення (складають таблиці, схеми, створюють буклети, бюлетені, презентації та ін.). Саме такий вид роботи допомагає краще засвоїти навчальний матеріал.
Вважаю доцільним працювати над створенням проектів-презентацій (творчо-дослідницька діяльність). Це особливий вид інтелектуальної діяльності, що відкриває перед учнями широкий шлях до творчості, сприяє розвитку вміння обґрунтовано висловлювати власну думку, розвиває словниковий запас, увагу, пам’ять, сприяє формуванню креативної компетентності учнів. Під час цієї діяльності діти вчаться планувати свою роботу, визначати проблему, шукати шляхи розв’язання, систематизувати матеріал.
Моя робота з формування креативної компетентності учнів на уроках української мови та літератури дає певні результати.
У багатьох школярів покращується якість знань, підвищується загальна мовленнєва культура, з'являється відчуття краси слова. Збільшується кількість дітей, які прагнуть творити, виконувати нестандартні завдання, проводити пошукові роботи, створювати проекти, брати участь у позакласних мовних чи літературних заходах. Мої учні є учасниками та переможцями конкурсів «Нащадки переможців» (2 місце в обласному конкурсі, 2 роботи надруковано в «Літописах»), «Об’єднаймося ж, брати мої», «Бачення майбутнього рідного села»,  «Вірю в майбутнє твоє, Україно!», «Космічні фантазії» (два 3 місця в обласному етапі), «Патріот», «Ліс і людина» (3 місце в районному етапі), «Найкращий відгук про прочитану сучасну книгу» (2 місце у районному етапі) (додаток 7). Мої учні є неодноразовими призерами конкурсів знавців української мови ім. П.Яцика, ім. Т.Г.Шевченка та ін. (додаток 8). Учні під моїм керівництвом беруть участь у конкурсі науково-дослідницьких робіт по лінії МАН. Серед них – 4 призери обласного етапу.

ІІІ. Висновки та рекомендації
Викладання української мови й літератури усвідомлюється як процес, що сприяє вихованню особистості, яка вчиться для власного задоволення та самовдосконалення. Вважаю, що дуже важливим напрямом роботи є формування в учнів креативної компетентності – здатності до розв’язання будь-якого навчального завдання творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально. На мою думку, навчання дитини має бути таким, щоб воно активізувало розвиток її креативності.
Учитель повинен зосередити увагу на відборі оптимальних та ефективних завдань, враховуючи вікові особливості школярів; шукати такі завдання, які б пробуджували дитячі душі до творчості, заохочувати дітей шляхом постійного тренування, творчими вправами, спрямованими на розвиток допитливості,  фантазії, уяви; для творів підбирати теми, які порушують актуальні проблеми, дають можливість висловитися; створювати проблемні ситуації, що вимагають пошуків альтернативи; під час опрацювання програмового матеріалу залучати учнів до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань.

Бібліографія

  1. Волощук І. Структура творчих здібностей особистості // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – № 6.
  2. Житник Б.О. Методичний порадник. Форми і методи навчання. – Х.: ВГ «Основа», 2005.
   3. Ігрові технології навчання на уроках української мови та літератури. 5 – 11 класи / Упор. Л.В. Бутрин. – Х.: Ранок, 2010.
  4. Інтерактивні технології при вивченні української мови / Уклад. Р.Оришин, Л.Залюбовська. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009.
   5. Котляренко Н.М. Творче мислення учнів: формування, розвиток, перспективи// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2009. – № 2
   6. Маленко О.О. Креативність як вияв оригінального, нестандартного мислення // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. - № 16 – 18. – С. 84 – 85.
   7. Педенко Н І. Розвиток креативного потенціалу учнів на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. - № 32. – С. 2 – 12
    8. Роменець В.А. Психологія творчості. – К.: Вища школа, 1971. – 247с
   9. Як зробити урок / Упоряд. В.М.Андрєєва. Педагогічна академія, міні-журнал «Педагогічна академія пані Софії». – Х.: Вид. група «Основа», 2008.  

Немає коментарів:

Дописати коментар