Додатки

Додаток 1

 Творчі ігри

  

Загадки -жарти

- Що стоїть посеред Одеси? (е)

- Річка й озеро. Що між ними? (й)

- Чого немає у ластівки, а є у солов’я, сови, орла? (о)

- Чим відрізняється атлас від атласу? (наголосом)

- Чим відрізняється рука від ріки? (у – і )

Гра «Добери слова»

Скласти словосполучення зі словами:

земний – земельний – земляний

 компанія – кампанія

барабанити - тарабанити

ніготь – кіготь,

кіш - ківш

веліти – воліти

 вникати - уникати

Творча гра

«Перетворення літературного жанру»

(перетворення поезії у казку)

5 клас

Квіткове весілля

(Казка)

Було це дуже давно. У вишневому садочку, під вербою, в холодочку, заходились квіти весілля гуляти: чи то, щоб лихо прогнать, чи то, щоб долю звеселити. Хрещатий Барвінок  здивував усіх: узяв за себе тендітну панночку – блакитну Фіалочку.

Усі квіти веселяться, танцюють. Посередині у зеленому віночку танцює Будяк. А навколо нього кружляють свашки, сусідки, Квасолі, Нагідки, а між ними – Мак. Гарно грають музики: Півні, Індики, Гусак . А Будяк – веселий хлопчина – усіх потішає, підморгує, кидає дотепні словечки. Риба танцює з раком, а морквиця з пастернаком, усі гості веселяться, запрошують до танцю молодих. Барвінок з Фіалкою затанцювали тропака, та так, що аж гай зашумів. Не втрималася і гірка Редька, танцює, жартує з товстим Будяком.

Квіти веселяться, радіють життю, бо знають, що зав’януть, як тільки перестане гріти сонце. До них приєднались Чижі, Синиці, Шпак. Та ніхто не журиться, бо знають, що така їхня доля.

Інтерв’ю з письменником

–        Шановний Павле Михайловичу, чому Ви обрали собі такий псевдонім?

–        Тому що плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з вишні, затиснувши її у двох пучках, можна влучно стрельнути.

–        Хто прививав Вам любов до рідної мови?

–        Часто мене запитують, де я мову взяв. Мову свою я взяв з маминої циці. Це – невичерпне джерело мовне. Зверніть увагу на це, матері, і ваших дітей ніколи не доведеться українізувати.

–        Що вплинуло на Вас, чому Ви стали письменником?

–        А от тепер сиди і думай, що на тебе вплинуло, що ти на письменника вийшов, яка тебе лиха година в літературу потягла… Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа, а в українських письменників – картопля, коноплі, бур’яни.

–        Які події вплинули на ваше літературне майбутнє?

–        Із таких подій твердо врізалася в пам’ять одна… упав я з коня. Летів верхи по полю, а собака з-за могили як вискочить. А кінь убік. А я лаюсь. Здорово впав. Тижнів зо три після того хворів. І тоді я зрозумів, що я на щось потрібен, коли в такий  момент не вбився. Ворухнулась у мені тоді думка,що я для літератури потрібен. Так і вийшло.

–        Що спонукало Вас до написання усмішок?

–        Я закоханий у веселих і дотепних людей. Я міг годинами слухати їхні розповіді й реготати, сміятися до сліз.

–        Що надихало Вас на створення усмішок?

–        За хатою недалеко – картопля, на підметі – коноплі. Сядеш собі: вітер віє, сонце гріє, картоплиння навіває думки.

–        Як Ви ставитесь до сучасних письменників?

–        Бути сучасним письменником – значно легше. Нічого собі не читаєш, тільки пишеш. І всі задоволені.

–        Чи вважаєте себе щасливою людиною?

–        Звичайно, я дуже щаслива людина.

  

 Додаток 2

Схеми, таблиці, буклети, бюлетені та ін.

Додаток 3 

Дослідницька робота (поекти)

Додаток 4

Інсценування

(І.Я.Франко «Фарбований Лис». 5 клас)

Лис Микита (ласкаво). Любі мої! Не бійтеся мене! Приступіть ближче, я маю вам щось дуже важне сказати.

Ведмідь (ледве-ледве переводячи дух). А ти ж хто такий?

Лис Микита (лагідно й солодко). Приступіть ближче, я вам усе розповім.

Лис Микита. Слухайте, любі мої, і тіштеся! Сьогодні рано Святий Миколай виліпив мене з небесної глини – придивіться, яка вона блакитна! І, ожививши мене своїм духом, мовив: «Звіре Остромисле! В звірячім царстві запанував нелад, несправедливий суд і неспокій. Ніхто там не певний свойого життя і свойого добра. Іди на землю і будь звірячим царем, заводь лад, суди по правді і не допускай нікому кривдити моїх звірів!»

Звірі (сплеснувши в долоні). Ой Господи! Так се ти маєш бути наш добродій, наш цар?

Лис Микита (поважно). Так, дітоньки.

Звірі (з радістю, зачудуванням). От цар! От добродій! От премудрий Соломон! Та за таким царем ми проживемо віки вічні, мов у Бога за дверми!